Хмелівська сільська рада

 

 

Проміння сонця щедро бризка –

То травень вийшов на поріг...

 Де Злинка, Хмельове і Виска

Квітує вишня українська,

 Вкриває землю білий сніг.

                                                                                                                                                                   Г.Поздняк

 

Першими жителями Хмельового були втікачі від польського гніту, котрі  будували  серед   Дикого Поля  свої  оселі.  Людей  приваблювало зручне  розташування  цього  місця – обабіч проходив важливий шлях з Польщі у Крим,  а ще  протікала  річечка  зі смачною  водою - Нечаївка  (притока  Кільтені).

          У середині  ХVІІІ ст.  населення  зростало за рахунок сербських колоністів,  котрі  з  дозволу   цариці  Єлизавети  здійснили переселення  з Балканського півострова у наші  степи  і заснували тут Нову Сербію.  

Сербська сторінка  етнічної  історії  села  залишила  нам до  сьогоднішніх  днів  своїх  нащадків: Чорноіванів,  Сілічів,  Дабичів,  Філіповичів, Коркачів,  Голубів,  Пильщиків та інших.

Перша  документальна  згадка  про село Хмельове  датується  1767 роком  і пов’язана  з іменем  царського  генерала  Петра  Текелі,  який отримав земельні угіддя за вірну службу від цариці Катерини ІІ.

З 1797 року Хмельове відоме як містечко, де проживало 894 особи. Всі  вони  були  кріпаками  поміщика  Акацатова,  котрий  маючи чимало помість  (Юр’ївка,  Акацатовка,  Димино,  Скаржинка,  Грибово,  Тамино), придбав  земельні  угіддя  навколо  села  Хмельовогоі  оселився  тут.

У 80-90-х роках ХІХ ст.. у с.Хмельовому засновано декілька підприємств для переробки сільськогосподарської продукції. Зокрема збудували 4 вітряні млини, один водяний, олійню, кузню. За переписом 1883 року, в графі про заняття населення зазначено 52 робітники, серед них 10 жінок. Селяни не отримували медичної допомоги. У Хмельовому навіть не було фельдшерського пункту, хворим доводилося звертатися до лікарів сусідніх сіл  Злинки і Глодос.

30 листопада 1917 року під тиском революційно налаштованих селян Хмелівське  волосне земство ухвалило реквізувати в поміщиків за твердими цінами хліб і зерно для бідняцьких господарств. У лютому 1918 року селянська біднота і наймити обрали Раду  селянських депутатів, яка реквізувала поміщицький реманент, тягло, розпочала розподіл землі. Зміцнюючи громадське господарство, трудящі села тим самим створювали необхідні передумови для заможного і культурного життя.

В 1923 році село стало районним центром.В 1922 році в с. Хмельовому  358 селянських господарств утворили артіль спільного обробітку землі – «перша об’єднана праця» на чолі з Г.І.Майдебурою.  Артіль обробляла 255 га. землі та мала  12 плугів, 8 сівалок, 2 молотарки, 4 лобогрійки, 7 віялок і один трактор «Фурдзон». В 1926  році організований ще один ТСОЗ «Хлібороб».

В 1929-1930 рр. у селі організується чотири колгоспи: «Промінь Жовтня», «Перемога», «День урожаю», «ІІІ -Інтернаціонал».  Велику організаційно-господарську допомогу колгоспам села подавала створена в 1931 році Хмелівська машино – тракторна станція

Тяжким випробуванням для села була Друга світова війна. Близько400 жителів сільської ради віддали своє життя на фронтах війни, 296 мирних жителів були розстріляні гітлерівцями під час окупації.14 березня 1944 року село було звільнено від окупантів і шляхом героїчної праці і титанічних зусиль взялося за післявоєнну відбудову. При звільнені села від окупантів загинуло 24 воїни-визволителі. Вони поховані в братській могилі.

З 1945 року запрацювала птахоферма на 3 тис.голів, ферма великої рогатої худоби, конеферма, а також паровий млин.Тут знаходилося понад 50 різних підприємств, установ та організацій. Село було електрифіковане, радіофіковане, працювала лікарня, аптека, середня та початкова школи, 5 дитячих садків і ясел., три бібліотеки, кінотеатр на 300 місць, два дитячі майданчики.

 З 1950 року  у селі відбулося об’єднання місцевих колгоспів у два: імені К.Маркса та імені Калініна,  а  у 1960  році  вони злилися у один. Головою   правління новоствореної  артілі  імені  К.Маркса  обрали  В.З. Мамуню. Саме під його керівництвом колгосп досяг високих успіхів у праці і був нагороджений у 1971 році  орденом Леніна.Мамуню Василя Захаровича відзначено орденом Леніна та Золотою Зіркою Героя Соціалістичної Праці, а цілий ряд колгоспників нагороджено орденами та медалями.

До 1962 року село Хмельове було районним центром з розвиненою інфраструктурою.

          В 1970 році було  відкрито новий Будинок культури.

Сьогодні село Хмельове – центр сільської ради.Розташоване  у  верхів’ї  річки  Кільтень  (притоки Великої Висі), за 32  кілометри  на південний захід  від  районного центру  Мала Виска.  Населення  2551 чол.

ДоХмелівської сільської ради відносяться населені пункти: села Хмельове, Новопавлівка, КалаколовеіЗапашка. Загальна площа 8711.2 га.

Територіальну громаду з 2015 року очолює сільський голова Майдебура Сергій Васильович . Депутатський корпус  сільської ради  налічує 14 депутатських мандатів.

На території працюють : 2 аптеки, відділення зв’язку, АТС, відділення ощадбанку.  Приватні підприємці відкрили 22 торгівельних об’єкти,  кафе – бар,  АЗС.

У соціальній сфері працюють: будинок культури, сільський клуб, Хмелівське  навчально – виховне об’єднання,  два дошкільні навчальні заклади,  лікарська амбулаторія та два ФАПи .

        Духовним осередком села є  Свято-Миколаївського церква,  побудована у 1791 – 1793 роках.

У 2011 році створено дві громадські організації: «Хмельове за майбутнє» та  «Новопавлівка-нащадкам».

         Сьогодні на території  села працюютьтакі сільськогосподарські  господарства:  СТОВ АФ  „Вікторія” , СТОВ  АФ  „Забарська” , АФ „Злагода”   ФГ «Каір-Агро», ТОВ „Агрошанс”, ФГ „Березівське”, СФГ «Сяйво»,СФГ «Лан»,ФГ «Златополе» ,ФГ „Союз” , та інші.